КОКАИН Боливия blacksprut как зайти Бабушкин

Чё, привет, народ! Ану погнали, сегодня я вам расскажу свою историю, как я закладки себе нашла и исполнила свою нереальную мечту. Это было просто огонь! Сидел я однажды на своём диване, сам себе ширяло колол, ну и думаю, что бы себе нового поймутить. Так, вспомнил, что у меня недавно закончился стаф, и позвал своего незнакомого ноунейма Лешу, который, как оказалось, шарит в этом деле. Встретились мы на десятке, мыслями уже впереди, а шугняка-то внутри много. Леша мне говорит: "У меня нормальный порох на примете, сам ширяло попробовал, огонь!". Ну, конечно, я его послушал, так как тут надо доверие иметь. Купил у него пару граммчиков этого пороха, чтобы держаться в тонусе. Пришёл домой, там уже мои ребята сидят, флексят своими историями, какие они крутые и всё такое. Что ж, решил я им тоже похвалиться своей находкой. Вскрылся ширяло, вдохнул пару раз, чувствую, как энергия взрывается внутри меня. Ну, и началось. Я стал самым крутым, самым смелым, самым умным. Понеслось, короче! Так как сижу я за компом, решил свою мечту осуществить в виртуальном мире. Создал свой канал на ютубе и начал записывать видео о своих приключениях с порохом. Люди оценили мои таланты, стали подписываться, репостить, активно обсуждать. Я стал центром внимания, чувствовал себя звездой. Ощущение было просто бомбическое! Мои видео набирали все больше и больше просмотров. Я сделал своего себе такую хайповую атмосферу, что люди просто ломились, чтобы посмотреть мои новые ролики. Каждый день я придумывал что-то новое, чтобы порадовать своих подписчиков. Они стали моей настоящей семьёй, которую я выбрал сам. Раз вышел на пик славы, решил я продвигать свой образ еще шире. Пошел я в нашумевший клуб, где играли мои любимые диджеи. Говорят, эти ребята самые настоящие таблетологи, поэтому решился подружиться с ними. Но, блин, никто из них не признался, что у них есть закладки и порошки. Видимо, держатся они таблетками и не хотят делиться. Понял, что не стоит с ними связываться, раз они не хотят помочь братану. Несмотря на это, я не сдавался. Очень хотелось получить свою долю славы. Вернулся домой и продолжил свои видео на ютубе. Я закладывал в каждое видео кусочки себя: энергию, смелость, искренность. Люди это ценили и отвечали мне тем же. После каждого нового ролика мои подписчики оставляли мне массу своих комментариев, поддерживали меня, делились своими историями. Каждый день я смотрел статистику своего канала и видел, как число подписчиков и просмотров растёт. Меня это просто обнимало и давало мне силы. Я понял, что в этой жизни можно достичь всего, что захочешь, если только положить в это душу и энергию. Несмотря на всю эту славу и признание, я никогда не забывал себя. Я помнил, что всё это началось с шприца ширяла, с нашего незамысловатого порошка. Я старался не потерять себя, оставался простым парнем из обычной семьи, который просто любил жить ярко и интересно. И вот, прошло уже некоторое время, я продолжаю снимать свои ролики, флексить перед камерой, но никогда не забываю о своих корнях. Всё это время моя мечта сбылась - я стал тем, кем всегда хотел быть. И всё благодаря тем закладкам, которые начали мой путь к вершинам.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.